ВЕЛИКДЕНЬ – ОСНОВА ЄДНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Великим днем, Паскою, називають християни Світлий день Христового Воскресіння. Великдень не входить до двунадесятих свят, бо це є «свято свят і торжество із торжеств...» Це найголовніше свято християнської Церкви і християн усього світу, незалежно від обряду. Паску святкують кожного року у різні дати в межах 35 днів: від 4 квітня (22 березня ст. ст.) до 8 травня (25 квітня ст. ст.)*.Історія святкування Паски** починається з часів, коли єврейський народ перебував у єгипетському полоні. Це було сімейне свято єврейських кочових племен. Пізніше його стали пов’язувати з виходом євреїв із Єгипту під проводом Мойсея. Пасхальний звичай приносити в жертву ягня сягає своїм корінням у той час, коли євреї, перебуваючи в Єгипті, позначали свої двері кров’ю жертвенного ягняти, щоби Бог зумів відрізнити їхні будинки від будинків єгиптян, котрих він скарав за наругу над євреями. М’ясо жертвенного ягняти їли стоячи, квапливо і з посохом у руках. Перед Паскою залишки хліба, приготованого на заквасці, збирали і спалювали. Пекли тільки опріснений хліб — мацу. Це означало очищення від старої закваски, оновлення і моральну чистоту..        У перші віки християнства це свято відзначалося разом з іудейською Паскою, оскільки,за євангельськими переказами, Ісус Христос був розіп’ятий у дні святкування іудеями Паски. Перший (Нікейський) Собор у 325 році постановив, що християнська Паска має святкуватися окремо від іудейської — у першу неділю після весняного рівнодення і повнолуння***. «Воскликніте Господеві, вся земля, співайте ж Імені Його, віддайте славу хвалі Його. Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував», — славить церковний хор цю найвизначнішу подію християнського світу у Світле Христове Воскресіння.
Про це розповідають усі чотири Євангелія. Але опис цієї події у кожного євангеліста має свої особливості. Під час теологічних досліджень виявили, що кожен євангеліст описав різні відвідини Гробу Господнього. Їх було чотири. І кожен раз рідні Христа та його учні переконувалися, що Ісуса там немає. І ангел їм, здивованим і зляканим, говорив: «Його тут нема: Він воскрес, як сказав». У Євангелії від Іоанна (20:1–18) розповідається про відвідини Гробу Марією Магдалиною:«Марія стояла ззовні біля гробу і плакала; і коли плакала, нахилилась до гробу і бачить двох ангелів у білому, що сиділи — один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове. І вони кажуть їй: жоно, чого плачеш? Говорить їм: взяли тіло Господа мого, і не знаю, де поклали Його. Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, який стояв, але не впізнала, що це Ісус. Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його. Ісус говорить їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! — що означає: Учителю! Ісус говорить їй: не доторкайся до Мене, бо я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця Вашого, і до Бога Мого і Бога Вашого. Марія Магдалина прийшла і сповістила ученикам, що бачила Господа і що Він це сказав їй».Отже, відбулась подія, яка потрясла усіх, хто був її свідком. Духовна суть цього свята полягає у тому, що Христос своїм воскресінням показує людям перемогу над смертю. Своєю смертю Христос змінив саму суть смерті, зробив її переходом, пасхальним святом, Паскою — переходом у Царство Боже. Він «...смертю смерть здолав і вічне нам життя подарував!» Христос показав нам шлях до вічного життя — це шлях віри в Господа.Кожна нація проходить довгий шлях до єдності та розуміння. Українська нація має основу для єдності — це християнська віра і християнська церква. І хоча ми справляємо свої релігійні потреби за різними обрядами, та віримо в Єдиного Бога, Його Сина — Ісуса Христа. І прийде час, ми всі об’єднаємось під омофором єдиної християнської церкви. Держава сильна людьми, а люди — вірою і Церквою. Без сильного, здорового духовного стержня немає здорової людини і здорового суспільства. Навіть у воскресному вітанні ми говоримо: Христос воскрес! Воскресне Україна!Опираючись на свою історію та древні традиції, ми повинні сформувати ідеологію нової нації. Ця ідеологія мала б об’єднати нові покоління для творчої і продуктивної праці в ім’я держави. Молодь повинна полюбити державу у своїх серцях і жити, пам’ятаючи, що держава сильна людьми. Тільки у сильній державі родини захищені і мають впевненість у завтрашньому дні. Це не просто філософські сентенції, це вимога часу. І якщо ми сьогодні не зупинимось, щоб розважити над нашими здобутками, а ще більше над помилками, то ми загубимо наступні покоління. І завтра прийде — але воно не буде українським, а якимось чужинським, що уже не раз бувало у нашій історії. Україна має воскреснути, і не може бути інакше. Бо то наша земля, а ми кров від крові, плоть від плоті її діти. І нехай дзвони свободи дзвонять по всьому світу!
Христос воскрес! Воскресла Україна!

* Разом з Паскою змінюються і строки Великого Посту, Вербної неділі, свят Вознесіння і Трійці.** Паска — від древнього «песах» — перехід, звільнення*** Православні церкви — руська, українська автокефальна, греко-католицька, болгарська, сербська та ін. — складають Пасхалії за юліанським календарем, католицька — за григоріанським. Звідси й розбіжності у днях святкування Паски різними церквами.