Усіх громадян України, усіх українців за кордонами нашої Батьківщини вітаю з найголовнішим святом нашої землі – Днем Незалежності.
Ми – нащадки славного народу, що впродовж сотень літ мріяв про свою державу, боровся із загарбниками і щоденно, ціною своїх життів, наближав цей світлий день. День Незалежності – це свято із присмаком солоних сліз на губах, це щирий жаль за тими молодими життями, що могли стільки зробити доброго і світлого для своєї землі, народити і виховати своїх дітей… Але на вівтар СВОБОДИ і НЕЗАЛЕЖНОСТІ вони поклали те найдорожче, що має людина – своє життя. Не марною була їх жертва і їх боротьба. Маємо свою державу, визнану усіма державами світу. Маємо у своєму володінні багату природними і людськими ресурсами землю. Але на десь на дорогах борні розгубили ми здатність бути щасливими і жити в гармонії з собою, з іншими людьми і з Богом. Будуємо храми – але жити за Божими законами виявляється важче, ніж говорити. Маємо свободу вибору – але ті, кого ми вибрали, не чують нас і не працюють на благо Громади. Маємо мир – але постійно шукаємо ворога у сусідові чи братові і погрузли у судилищах. Яке ж воно Щастя і чому воно знову десь сховалось за горизонтом, як вечірнє сонце ?
Відродити гармонію у душах і суспільстві, стати господарем кожній громаді у кожному селі, містечку чи великому мегаполісі, виховувати своїх дітей добрими, світлими, грамотними, бути здоровими і щасливими я бажаю усім нам. Наша доля, наше життя, наша держава у наших руках.
З святом, дорогі співвітчизники!
Ірина Квасниця
Президент Західно – Української Асоціації
«Спадщина України»